Розетки у ванній кімнаті: вимоги, розташування і установка

Важко уявити сучасний побут без таких пристроїв, як розетки, значно полегшують життя кожної людини. І нікого не дивує розетка у ванній, необхідна для пральної машини, фену, електробритви. Вона відрізняється певним рівнем вологозахисту і виступає в якості показника комфорту. Але при цьому така розетка потребують грамотної установки і використання.

необхідність розеток

У старих будинках санвузли розетками не обладнані. І іноді незручно користуватися різними домашніми приладами. Сучасні ванні кімнати відрізняються великою площею та обладнанням різними пристроями: душовими кабінами, бойлерами, гідромасажем, феном, електробритвою. Вони роблять життя комфортним. Оскільки використання подовжувачів незручно і небезпечно, виникла потреба в установці розеток.

Необхідно враховувати, що в ванних кімнатах нерідко виникає потреба в підключенні плойки або установці машинки для прання. Останню не рекомендоване підключати через подовжувач. Додаткові розеткові пристрої з вологозахистом можуть знадобитися для сушарки, системи підігріву підлоги або дзеркал з підсвічуванням.

Визначення типу пристроїв для ванної

Згідно з правилами, розміщення розеток в санвузлі не заборонено, хоча через можливість потрапляння конденсату, крапель води існує небезпека ураження електричним струмом. Стосується це і туалетів. Тому до питання розміщення та монтажу розеток треба підходити зі знанням справи і усією серйозністю. Звичайні розетки для вологих або піддаються впливу води приміщень підходять, але тільки в тих випадках, коли розташовуються в 2,5 метрах від води. Найкраще підійдуть вологозахищені розетки.

Їх вибір відрізняється невеликою різноманітністю, в його основі лежить класифікація за двома ознаками – кількістю пристроїв, що підключаються і потужності. Останній показник важливий, від нього залежить, які розетки і для яких приладів слід купувати.

Наприклад, потрібна розетка для пральної машини з потужністю не менше 16 А, а для електробритви досить і 8 А. Для них обов’язково потрібно заземлення, і треба вибирати пристрої, що мають додатковий контакт.

Відносно дизайну розеток всі індивідуально. Виробники випускають достатню різноманітність пристроїв з вологозахистом, здатних вписатися в будь-який інтер’єр. Але найголовніше правило у виборі подібних пристроїв – звернути увагу на маркування. Вона дозволить визначитися з тим, яка розетка підійде для того чи іншого місця у ванній. Захист корпусу виступає однією з основних характеристик, розроблених відповідно до міжнародних стандартів.

Існує стандартизований код з чотирьох символів – IPXX. Перші два символи позначають безпосередньо саме поняття захисту, а наступні два – захист від проникнення пилу з частинками і вологості з водою.

Наприклад, маркування IP 44 позначає, що розетка захищена від сторонніх частинок розміром понад 1 мм, а також всебічних бризок. А маркування IP 68 говорить про те, що розетка здатна витримати повне занурення в воду. Остаточний вибір залежить від того, в яких зонах потрібно розташувати розетки.

Розподіл ванній по зонам

Процес установки розеткових пристроїв у ванних кімнатах регламентований відповідними стандартами і нормативами. За ним розетки повинні відповідати наступним вимогам:

  • мати прихований тип установки (всередину стіни, захисного корпусу);
  • оснащуватися заземлюючим контактом;
  • відповідати ступеню захисту від вологи не нижче 4 (по IP);
  • мати з’єднання з електромережею через розділовий трансформатор, УЗО, диференційний автомат.

Згідно з нормативами, розподіляти пристрої слід відповідно до зонами ванній. Всього таких зон існує чотири:

  • 0 – знаходиться в безпосередній близькості з джерелами води (ванни, раковини, душові); в даній зоні дозволено розташовувати обладнання, робоча напруга якого не перевищує 12 В;
  • 1 – розташовується над попередньою зоною; монтаж розеткових пристроїв можливий при наявності душових приміщень з кришкою, яка виступає перегородкою між зонами 0 і 1;
  • 2 – є смугою шириною 0,6 м, що бере початок від кордонів двох попередніх зон (зовнішніх країв); тут дозволено встановлювати пристрої з класом вологозахисту від 4 і вище для електробритв, фена і аналогічних пристроїв;
  • 3 – починається від зовнішніх кордонів 2 зони, завершуючи через 2,4 м; тут дозволено монтування розеток з маркуванням IP1.

Перед монтажем розеток в обов’язковому порядку потрібно розподілити приміщення по зонам, а потім переходити до безпосередньої установки.

Вибираємо місця розташування

Орієнтиром у виборі місць розташування розеток має виступати підрозділ по зонам і ряд додаткових параметрів (ПУЕ). Слід враховувати, що грамотне розташування пристроїв в санвузлах – 60 см від джерела вологи. Оптимальний рівень відповідає середньому показнику між підходящої зоною і зручністю у використанні.

Тому розетку для пральної машини встановлюють на висоті 40 або 50 см від підлоги. Потрібно враховувати, що вогкість з температурою створюють умови для утворення на стінах конденсату. Стосується це і стін, суміжних з сходовими майданчиками. Тому слід встановлювати розеткові пристрої на висоту не менше 1,3 м від поверхні підлоги.

А висота розетки для душової кабіни не повинна перевищувати її кришки (2 м). Слід передбачати і можливість затоплення, тому не варто розташовувати розетки низько від підлоги. У разі монтажу розеток в будинках старої споруди потрібно віддавати перевагу напівгерметичними пристроїв з маркуванням IP 44, встановлюючи їх далеко від джерела води.

Правила з електробезпеки

Розглянувши правила зонування ванній і підібравши оптимальні місця розташування, слід перейти до правил монтажу, що стосуються електробезпеки.

  1. Виконання заземлення. Є тим фактором, що відповідає за безпеку і передбачено навіть в будинках старого зразка. Заземлення не можна виводити в ванну, металеві трубопроводи, будівельну арматуру. Його потрібно вивести на вхідний щиток, де розташовані автоматичні вимикачі для миттєвого знеструмлення квартири, або до розподільній коробці.
  2. Автомати. Такі вимикачі варто встановлювати, коли потужність підключається до розеток обладнання досить велика. Дана ситуація виникає при установці в приміщенні машинки для прання. Якщо працювати буде одна електробритва, можливе підключення до загальної електромережі.
  3. УЗО. Від такого захисту не варто відмовлятися. Корисно встановити пристрій з захисним відключенням в санвузлі на всю проводку. При цьому УЗО зреагує на найменші струми витоку і відключить подачу електроенергії повністю.

Також слід вказати, що в ванних кімнатах не потрібні ніякі клеммники зі скрутками та іншими з’єднувачами проводів (навіть під кахельною плиткою). Виняток – клеми для світильників. Комунікація приміщення повинна здійснюватися за його межами. При монтуванні розподільної проводки слід робити це з іншого боку стіни.

вибираємо дроти

Підключати вологостійкі електричні розетки слід за допомогою три кабелю з подвійною ізоляцією. Кожен провідник такого кабелю має власне маркування у вигляді різного колірного відтінку, що полегшує процес монтажу. За правилами, фазний провід пофарбований в коричневий колір, заземлення – в жовто-зелений, а нульовий – в блакитний або синій.

Варто підключати розетки в приміщенні за допомогою мідних кабелів, які:

  • менше піддаються окисленню;
  • відрізняються гнучкістю, що дозволяє з легкістю приєднати кабель до відповідних контактів;
  • мають здатність витримувати значні навантаження;
  • надають невелике контактний опір при підключенні до розеток, автоматів.

Жили мідних кабелів можуть складатися з цілого пучка скручених кабелів або одного товстого дроту. Великих відмінностей між ними немає, але товстий провід відрізняється меншою гнучкістю, тому буде дещо складно підключити розетку близько до підлоги. А скорочення проводу при підключенні до електроточці зажадають покриття припоєм. Також слід звертати увагу на діаметр проводу, який буде прямо залежати від кількості приладів, що підключаються до розетки.

Здійснення монтажу проводки

Прокладання електропроводки здійснюється на етапі чорнової обробки і може виконуватися двома шляхами:

штробірованіе

Застосовується для монтажу прихованої проводки, дозволяючи заховати її в стіні. Спочатку треба визначити і розмітити трасу на стінах ванної, де передбачається проведення кабелів. Розташовувати їх слід вертикально по схилу або під стелею, горизонтально. Додатково слід зазначити місця установки розеток.

Потім потрібно перейти до безпосередньої процедури штробления. Вона може здійснюватися за допомогою Штробери або перфоратора зі спеціальною насадкою. При великих обсягах підійде дисковий ріжучий інструмент (болгарка з сегментним алмазним диском). Потім слід докласти кабелі за допомогою алюмінієвої монтажної смуги або перфорованої. При їх відсутності прекрасно підійде і алебастр. Можна використовувати і дюбель-хомут. Далі залишиться тільки закрити канал з укладеними кабелями.

Монтаж в гіпсокартоні

Перегородки з гіпсокартону не втрачають популярності досі, оскільки це якісно, ??зручно і швидко. І прокладати проводку під ним теж зручно. Головне – уникнути «зустрічей» з саморізами або шурупами, на які кріплять гіпсокартон. Зазвичай в цьому допомагає проводка, укладена в 20 см від підлоги.

Але для надійності кабелі слід проводити в гофротрубе, що має відповідний сертифікат щодо пожежної безпеки. Зробити це потрібно до обшивання другої сторони перегородки. Протягувати слід через отвори, розташовані у вертикальних стійках каркаса. Якщо гофротруба буде проходити близько до саморізи, слід зрушити її або відкусити саморіз. Далі слід заповнити пустоти перегородки звукоізоляцією і обшити другу сторону, щоб кабелі були щільно затиснуті між перегородками.

Якщо перераховані способи не підходять, є ще один варіант – монтаж електропроводки коробом. Сучасні короба виготовляють з міцного пластику, що відрізняється нездатністю до займання. Короб складається з двох частин: одну потрібно кріпити до стіни за допомогою простих цвяхів або шурупів. Друга частина легко замикається на готовому підставі, тільки перед цим в ньому слід протягнути дріт. Такий варіант монтажу дозволяє забезпечити додаткову безпеку від пошкоджень і загорянь.

Монтування проводів за допомогою короба є вельми простим завданням. Досить зробити розмітку відповідно до проекту, нарізати необхідні відрізки короба і здійснити його установку разом з проводкою. Ще одним плюсом використання короба є можливість відкрити його в будь-який час і провести заміну проводів при необхідності. Не останню роль відіграє і естетична сторона питання. Досвідчені виробники випускають короба різних забарвлень і імітацій під карнизи або плінтуса, тому вони абсолютно не псують інтер’єр.

встановлюємо розетки

Перед установкою розеток у ванній слід визначитися, скільки всього їх буде. Необхідно забезпечити кожного споживача джерелом харчування. Можливо монтування подвійних або потрійних розеток. Це зручніше, ніж встановлювати кілька одиночних. Далі потрібно перейти до монтажу, який може здійснюватися кількома шляхами.

  1. Накладний тип установки. Передбачає монтаж влагозащитних розеток зовнішнього типу, що мають виступаючий пластиковий корпус. Часто використовується при прокладанні кабелів у пластикових коробах. Виконується за допомогою саморізів, які фіксують пристрій на перегородку або бетонну (цегляну) стіну.
  2. Прихований тип установки. Застосовується при проведенні кабелів в гіпсокартоні або штрабі. Якщо передбачається монтування в гіпсокартоні, слід виконати в ньому отвір по діаметру коробки під розетку. Потім потрібно притиснути її до гіпсокартону за допомогою спеціальних гвинтів, після чого здійснити підключення проводів. Далі слід прикріпити розетку до коробки. При установці пристрою в стіні спочатку потрібно виконати кільцеву канавку, відповідну за розміром коробці під розетку. Після цього перфоратором або зубилом вирізається отвір і в ньому закріплюється коробка. Подальша установка не відрізняється від попереднього варіанту.

  1. Монтування всередині захисного кожуха. Згідно з вимогами по безпеці, у ванній слід встановлювати розетки класом вологозахисту не нижче IP4. Але при необхідності дана вимога можна і обійти. Допоможе в цьому розташування пристрою всередині корпусу електрощитка з класом захисту від води IP4. Використовувати таку конструкцію слід в двох випадках:
    • немає можливості придбати вологозахисні розетки;
    • є необхідність встановити всередині щитка вимикач вбудовується підсвічування або блок управління теплою підлогою.
  2. Спочатку потрібно виконати кріплення щитка до стіни за допомогою дюбель-цвяхів, після чого завести всередину кінець кабелю і підключити до контактної колодці за допомогою відповідних клем. Закріпити розетку в корпусі щитка допоможуть монтажні скоби.

Вологозахищені розетки є пристроями, без яких складно обійтися в сучасному житті. Вони дозволяють без проблем користуватися пральною машинкою, нагрівати воду за допомогою бойлера або сушити волосся феном. Такі розетки відрізняються великою різноманітністю і вимагають певних умов розміщення. При дотриманні необхідних заходів безпеки користуватися розетками з вологозахистом буде одне задоволення.